розв'ючити
Смотреть что такое "розв'ючити" в других словарях:
розв'ючити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розв'ючений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розв ючити. || розв ю/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розв'ючення — я, с. Дія за знач. розв ючити, розв ючувати … Український тлумачний словник
